Пресслужба Державної податкової служби України повіжомляє:

“Відповідно до статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити в тому числі і фактичні перевірки.

Фактичні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень у випадках та у порядку, встановлених Податковим кодексом України та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до підпунктів 80.2.1 – 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

• у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;
• у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
• письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування;
• неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;
• у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;
• у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 Податкового кодексу України;
• у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Звертаємо увагу, що Державна податкова служба України та її територіальні органи при організації та здійсненні контрольно-перевірочних заходів, перевіряє лише тих суб’єктів господарювання, у діяльності яких існують ризики порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи”.

Основні правила отримання грантів для бізнесу:

1) При поданні грантової заявки потрібно ретельно підготуватися:
– вивчити всю інформацію про грантодавця та його місію, візію, ціль;
– уважно прочитати умови грантової програми стосовно цільової аудиторії;
– перевірити список необхідних документів;
– з’ясувати всі вимоги до отримувача – що вимагатиме грантодавець як результат успішного виконання проєкту;
– звернути увагу на фінансову сторону – яким чином і в якому розмірі будуть надходити кошти за грантовою програмою;
– і головне – дуже ретельно розібратись у питаннях, за якими подається заявка. До деяких програм необхідно буде додавати документи, такі як дослідження конʼюнктури ринку, висновки експертів з посиланнями на відомі видання (про це завжди пишуть в умовах отримання гранту).

2) Після отримання коштів за кожним грантом необхідно буде звітувати, надавати докази (це можуть бути звіти, фотодокази, посилання на сайти, івенти тощо).

3) Звернути увагу, що можна подаватися на різні програми, але рекомендується починати з нескладних. Насамперед для того, щоб пройти перевірку ділової репутації, бо вже на цьому етапі може виникнути проблема, якщо ви маєте борги, судові впровадження і навіть непогашені кредити.

4) У грантодавців, як і у кредиторів, є джерела отримання інформації щодо вашої грантової історії, і якщо ви вже маєте успішний досвід освоєння гранту, це буде у нагоді, а шанси вашої заявки суттєво зростуть.

☝️І головне: якщо ви невпевнені у своїх силах і не маєте часу на помилки – звертайтесь до спеціалістів в цій області і отримайте кваліфіковану допомогу.

Мінекономіки розробило проєкт постанови, яким пропонується надати можливість перенесення чергової атестації, строк проведення якої настав під час війни. Вона може бути проведена протягом шести місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану.

Правила проведення атестації

Нагадаємо, що атестація може проводитись (і є обов’язковою для робочих місць із наявними шкідливими виробничими факторами).

Однак за відсутності типових виробничих умов, зокрема коли виробничий процес на окремих виробництвах, цехах, робочих місцях працівників зупинений, атестація не проводиться.

Підприємством має бути проведена атестація робочих місць на тих робочих місцях, де триває виробничий процес за типових виробничих умов.

Атестація має бути також проведена на робочих місцях, на яких відновлено виробничий процес у типових виробничих умовах.

Ось такі правила проведення атестації встановлено, й вони діють наразі під час війни. Про це вказували фахівці Держпраці тут.

Але 19 квітня на сайті Мінекономіки зʼявився проєкт постанови КМУ «Про внесення зміни до пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці».

Які зміни планують внести до Порядку?

У пояснювальній записці до проєкту постанови КМУ вказується, що під час воєнного стану на деяких підприємствах неможливо своєчасно провести атестацію робочих місць за умовами праці, що позбавляє працівників право на отримання пільг та компенсацій, а також зарахування стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Тож розробленим проєктом планують виправити ситуацію.

Зокрема, пропонується надати можливість перенесення проведення чергової атестації, а саме строк проведення якої настав у період дії воєнного стану. За рішенням роботодавця, погодженим із профспілкою, вона може бути проведена протягом шести місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні.

Результати атестації, проведеної до запровадження воєнного стану в Україні, діятимуть та використовутимуться у період дії воєнного стану та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування.

Мінфін вніс зміни до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Її привели у відповідність до чинного законодавства. Ці зміни почали діяти з 11 квітня.

Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Інструкцію привели у відповідність до законів:

• №2010 «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей»,
• №2421 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання трудових відносин з нефіксованим робочим часом». Про зміни, передбачені ним, ми розповідали тут;
• №2620 «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яким викладено у новій редакції Закон №1105. Про це читайте тут.

Зміни внесено в частині:

• приведення термінології пункту 7 розділу IV Інструкції у відповідність до Закону №1105 у зв’язку з визначенням ПФУ уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку;
• доповнення переліку підстав, зазначених у підпункті 6 пункту 2 розділу ІІІ Інструкції, за яких не застосовується вимога щодо нарахування ЄСВ на заробітну плату (дохід), що не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, – заробітною платою (доходами) працівників, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом;
• приведення розділів IV – VII Інструкції у відповідність до положень пункту 98 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 щодо особливостей нарахування та сплати єдиного внеску платниками, стосовно яких відповідно до Закону №2010 встановлено факт позбавлення їх особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, а також особливостей сплати недоїмки з єдиного внеску, пені та штрафів за її несплату на період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після звільнення;
• внесення редакційних змін до абзаців сьомого та восьмого підпункту 5 пункту 2 розділу IV Інструкції в частині нумерації абзаців та пунктів;
• внесення редакційних правок до розділів VI та VII Інструкції згідно з вимогами Закону  «Про електронні комунікації» в частині заміни слів «інформаційно-телекомунікаційна система» словами «інформаційно-комунікаційна система», абревіатури «ІТС» абревіатурою «ІКС»;
• можливість подання додатків 1 та 3 до цієї Інструкції як у паперовому, так і в електронному вигляді;
• приведення додатка 1 до Інструкції у відповідність до положень пункту 98 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464;
• внесення редакційних змін до додатків 4 та 5 до цієї Інструкції для зручнішого відображення періодів, термінів сплати та сум єдиного внеску, обов’язкових до сплати, для осіб, які виявили бажання брати участь у системі добровільного страхування, в частині доповнення зазначених додатків графіками сплати та відповідними коментарями, а також приведення у відповідність до Закону№1105 розділу IV додатка 4 «Умови набуття Стороною 2 права на виплати за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням».

Таким чином, крім змін до самої Інструкції, у новій редакції викладено три додатки до неї:

• Додаток 1. Заява.
• Додаток 4. Типовий договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
• Додаток 5. Типовий договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування  (одноразова сплата єдиного внеску).

Наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування, крім абзацу другого підпункту 1 пункту 2, підпункту 1 пункту 3 Змін до Інструкції про порядок нарахування і сплати ЄСВ, затверджених цим наказом, які наберуть чинності через 60 днів з дня його офіційного опублікування. Наказ було опубліковано в “Офіційному віснику” 11.04.2023 р. Відповідно він набрав чинності з 11 квітня, крім окремих норм.

Кабмін затвердив зміни до Положення про виготовлення, зберігання, продаж акцизних марок та маркування алкоголю, тютюнових виробів і рідин для е-сигарет. Зокрема, заплановано збільшення розміру плати за марки.

7 квітня КМУ вніс зміни до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Також,  відповідним рішенням КМУ приведено розмір плати за марки акцизного податку для алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, у відповідність до витрат, повʼязаних з їх виробництвом, зберіганням та реалізацією.

Наразі, Постановою встановлено таку плату за одиницю марки акцизного податку:

• для алкогольних напоїв – близько 35 коп. (тобто вартість марки збільшилась лише на 16 коп. до діючого розміру плати);
• для тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, – близько 16 коп. (або + 7 коп. до діючого розміру плати).

Вартість марки акцизного податку не змінювалась з 2014 року.

За інформацією підприємства-виробника, під час розрахунку собівартості виготовлення марок акцизного податку необхідно врахувати:

• збільшення у 2023 році вартості захищеного паперу у 2,1 раза порівняно з 2022 роком;
• зростання у 2023 році вартості виготовлення Банкнотно-монетним двором Національного банку України інтагліо-форм на 56%;
• збільшення цін на енергоносії та використання альтернативних джерел;
• збільшення складності та вартості логістичних операцій, послуг з технічного обслуговування та ремонту обладнання іноземного виробництва тощо.

ВС вказав, якщо номенклатура і кількість будівельних матеріалів, зазначених у видаткових накладних, не узгоджується з відомостями, викладеними в актах щодо передачі матеріалів, то це свідчить про нереальність операцій.

Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду підтримано висновок судів попередніх інстанцій та позицію ГУ ДПС у м. Києві у справі №640/20378/19 щодо нереальності господарських операцій з поставки будівельних матеріалів та виконання будівельних робіт.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що надані позивачем первинні документи не є достатніми для підтвердження фактичного здійснення господарських операцій із зазначеними контрагентами.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суди попередніх інстанцій зазначили, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб’єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Колегія суддів погодилася з висновками судів попередніх інстанцій про те, що факт виконання ремонтних робіт у нежитлових приміщеннях саме на замовлення позивача та на виконання договору генерального підряду не підтверджується письмовими доказами, які приєднані до матеріалів справи у зв’язку з передачею цих приміщень у користування іншій особі. Одночасно на суборендаря був покладений обов’язок виконати на об’єкті оренди ремонтні роботи.

Крім того, суди попередніх інстанцій зауважили, що номенклатура і кількість будівельних матеріалів, зазначених у видаткових накладних, не узгоджується з відомостями, викладеними в актах щодо передачі матеріалів для виконання ремонтних робіт.

Доказів перевезення будівельних матеріалів, отриманих за вказаними видатковими накладними, позивачем надано не було.

Касаційний адміністративний суд зазначив, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано зауважили, що під час розгляду справи позивачем не було надано доказів фактичного отримання будівельних матеріалів і виконання ремонтних робіт, а також спричинення реальних змін майнового стану позивача у зв’язку зі здійсненням таких операцій.

Зазначені обставини сукупно з наданою контролюючим органом інформацією про діяльність контрагентів дають підстави для висновку, що фактичне здійснення господарських операцій між позивачем і зазначеними контрагентами не підтверджується.

Касаційний адміністративний суд резюмує, що зміст наданих позивачем документів, підхід до їх оформлення та повноти викладення інформації не дають підстав для висновку, що вони були складені у зв’язку з господарськими операціями, які фактично здійснювалися.

Таким чином, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02.03.2023 у справі №640/20378/19 касаційну скаргу платника податків залишено без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій, якими відмовлено в задоволені позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень на загальну суму 5,49 млн грн, – залишено без змін.

Відсутність реквізитів марок акцизного податку у фіскальних касових чеках, які формуються РРО та програмними РРО, при продажу алкогольних напоїв призводить до формування не відповідних розрахункових документів, за що до СГ можуть бути застосовані фінансові санкції відповідно до вимог п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР.

🧾 Наказом ДПС від 28.07.2022 р. № 489 внесено зміни до Державного реєстру РРО, яким передбачено:
🔹 не змінюють сферу застосування РРО;
🔹 не можуть стати причиною порушення права платника податків використовувати РРО, в межах сфер призначення, підтверджених випробуваннями касової техніки, навіть без врахування додаткового інформування, запровадженого Наказом № 489, як запобіжника від вчинення порушень суб’єктами господарювання прямих норм законодавства;
🔹 не створюють умов для скасування реєстрації РРО, що вже знаходяться в експлуатації;
🔹 не можуть стати причиною для відмови підрозділами ДПС у можливості отримання ліцензій на право торгівлі алкогольними напоями платникам податків, які використовують РРО, версії програмного забезпечення яких отримали додаткові відмітки після прийняття Наказу № 489.

Таким чином, відсутність реквізитів марок акцизного податку у фіскальних чеках, які формуються РРО та ПРРО при продажу алкоголю, призводить до створення невідповідних розрахункових документів, за що до СГ можуть бути застосовані штрафи.

• податкової накладної;
• податкової декларації з податку на додану вартість;
• уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість.

• 1 квітня 2023 року – для податкових накладних та розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних, які з вказаного періоду платники зобов’язанні реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (у тому числі і податкові накладні та розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до таких накладних, які складені до 01.04.2023 та не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних);
• з 1 травня 2023 року – для податкової декларації з податку на додану вартість, тобто яка подається починаючи із звітного (податкового) періоду за квітень 2023 року.

З метою удосконалення форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань Міністерством юстиції України 29 березня 2023 року прийнято наказ № 1158/5 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 березня 2023 року за № 539/39595, відповідно до якого форми заяв у вказаній сфері викладено у новій редакції, які почнуть діяти з 01 травня 2023 року.

Подання заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відповідно до затверджених вказаним наказом форм в частині обрання спрощеної системи оподаткування та/або добровільної реєстрації як платника податку на додану вартість та/або включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій під час державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу/фізичну особу – підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, шляхом заповнення відповідних сторінок заяв буде здійснюватися з дня розміщення відповідного оголошення на вебсайті Міністерства юстиції України.

Джерело: minjust.gov.ua

За словами Гетманцева, податкову систему з 1 липня повернуть до того стану, як вона функціонувала до початку війни. Також повернуться податкові перевірки та штрафи.

Податкову систему України з 1 липня повернуть до того стану, як вона функціонувала до початку війни. Повернуться податкові перевірки та штрафи.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на голову фінансового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева під час телемарафону.

Як зазначив депутат від «Слуги народу», «в середньому на місяць збираємо податків 80 млрд гривень, а на війну ми витрачали 130 млрд гривень».

«Тобто решту ми збираємо за рахунок запозичень, облігацій. Наші партнери не дають грошей на безпеку та оборону, це ті гроші, які ми повинні збирати всередині країни», – сказав він.

Гетманцев повідомив, що конкретно пропонується скасування 2% податку з обороту, який запровадили навесні минулого року та який є альтернативою загальній системі оподаткування.

«Ми вважаємо, що він відіграв свою роль і погоджуємося з МВФ, що його наразі треба відміняти з 1 липня», – сказав депутат із президентської фракції.

За його словами, крім цього, це відновлення документальних перевірок на тих територіях, де не йдуть бойові дії, та відновлення покарань за невиконання податкових обов’язків на тих територіях, де не йдуть військові дії.

«Власне цим і приводиться система податкова до того стану, тих правил, які існували в мирний час до початку активної фази війни», – сказав Гетманцев.